BTC
$0.00
0.00%
Коли розслідувачка Олена Кравець отримала анонімний лист із флешкою, вона ще не знала, що стане частиною найгучнішого антикорупційного розслідування десятиліття, в країні, де йде кривава війна. Хоча цей лист був анонімним, детективка вирішила все ж відкрити його.
На носії були уривки аудіозаписів, де обговорює «відкати» та призначення «своїх» на підприємстві. Чоловічий голос дає вказівки: яка сума, кому має бути перерахована – доларах, в євро чи криптовалюті. Але розслідувачка вирішила спочатку перевірити всі факти та діяти самостійно.
Олена працювала в антикорупційному відділі NAGNU та, останнім часом, була буквально «одружена» на роботі – рік тому, у Олени був дуже складний життєвий період. Після розлучення та важкого судового процесу з колишнім чоловіком, Олена залишилася без даху над головою і з малою дитиною на руках. Але жінка не впадала у відчай, адже речі, які заспокоювали та рятували її ментальне здоров’я – улюблена робота, шопінг та мандрівки лишилися з нею. Отже, ніщо не заважало їй працювати, поки син жив із бабусею на Печерську. Бабуся щодня возила малого в дитячий садочок, а на вихідні — на дачу.
Перший слід привів її до колишнього постачальника енергетичного обладнання, який off the record зізнався: «Так, ми всі платили «відкати». Інакше — вилітаєш із тендерів. Сума складала 10-15% від контракту».
Поки SDAP готувала обшуки, Карлсон зник. Камери зафіксували його виїзд до аеропорту та виліт до Відня за кілька годин до рейду. Олена зрозуміла: фігуранта хтось попередив. Вона прослухала ще одну плівку прихованого запису. На ньому людина, з тим же, дуже знайомим тембром голосу, телефонує міністру після повідомлення від Карлсона, але обговорюють лише деталі зустрічі. «Отже, вплив сягає найвищих кабінетів», - подумала детективка.
Олена передала записи колегам для детального вивчення. Згодом NAGNU заявило, що в їх розпорядженні понад 1000 годин аудіозаписів та почало офіційно їх оприлюднювати. Але скептики атакували: «Це монтаж», «Це дезінформація». В той же час, європейські партнери вимагали прозорості.
У процесі аналізу фінансових потоків Олена натрапила на дивну закономірність: частина коштів з фіктивних фірм зникала без сліду. Один із експертів, з котрим тісно співпрацювала детективка, висловив припущення, що корупційні кошти могли переводитись на криптогаманці. Це й пояснювало, чому сліди обривалися на банківському рівні. Аудіозаписи натякали на «цифрову легалізацію», але беззаперечних доказів все ще бракувало.
Вона знайшла бухгалтера, який підтвердив: «Карлсон» вимагав частину хабара в криптовалюті, щоб приховати рух та суми. Але без доступу до криптогаманців — справа зависла.
В останньому листі у її поштовій скриньці – фото усміхненого Карлсона в Женеві. Рослідувачку особисто захоплювало те, що ці гаманці були розкидані по світу: Іспанія, Італія, США, Ліхтенштейн. Це означало — відрядження. Можливість не лише попрацювати, а й трохи поподорожувати.
Олена усміхнулась. Полювання тривало.
