
Андрій, колишній спортсмен, сирота з дитинства, жив змаганнями, поки невелика травма на гірськолижній трасі не змусила пропустити старт залікових змагань. Ці змагання мали б дати потужний поштовх його подальшій кар'єрі: нові контракти, цікаві траси, нові враження, але алкоголь став щоденним замінником спортзалу. Кар’єра почала розсипатися, друзі відвернулися, а дружина пішла. Згодом він дізнався, що вона підписала контракт із норвезькою командою та переїхала до Норвегії, де через пів року вийшла заміж за тренера.
Але біда не ходить сама. Банк забрав іпотечну квартиру і Андрій вимушений був переїхати у пригород до не рідної тітки – Наталі, симпатичної й життєрадісної продавчині, старшої за нього на дванадцять років. Вона спочатку соромилася, а потім перестала цуратися його залицянь і одного вечора, на своє широке ліжко вдови, купила другу подушку.
Робота вантажником у овочевому магазині більш-менш тримала Андрія на плаву. Але одного разу, після зміни, Андрій познайомився з майстром, який скуповував деталі й лагодив оргтехніку. Так у нього з’явилася звичка нишпорити по смітниках у пошуках поламаних телефонів, телевізорів, радіодеталей. Згодом це почало приносити маленький, але стабільний прибуток. Саме тоді Андрій вирішив кинути вживати насправді.
Одного дня, на смітнику біля кафе, він знайшов старий пошарпаний рюкзак. Усередині – поламаний ноутбук, пара ношених кросівок і флешка. Його сусідом був маленький племінник Наталі, який ремонтував та збирав комп'ютери сам удома. Андрій вирішив відремонтувати техніку, щоб потім користуватися нею.
Коли Андрій забрав ноутбук з ремонту і вже вдома, уважніше переглянув файли, лінки, нотатки, паролі і зрозумів, що знайшов криптогаманець! Як виявилося на ньому було трохи менше ніж 72 біткоїна. Мрія «стати на лижі стала» реальністю.
Андрій зробив тітці Наталі ремонт будинку, обмінявши на фіат частину грошей. Крім того, замовив нові ворота, будку для собаки та спортивний велосипед для тітки.
Через тиждень він переїхав від неї до міста, почав тренуватися і подорожувати: Валь-д’Ізер і Церматт вразили Андрія масштабом і класом, Ясна та Банско — доступністю й щирістю людей. Саме тоді Андрій побачив ідею для власного бізнесу: у Карпатах бракує зручного маршруту до трас. Він інвестував у невелику транспортну компанію та відкрив регулярні рейси до гірськолижних курортів, домігся партнерства з готелями, де почав викладати практичні принципи гірськолижного спорту та йогу.
Коли справи налагодилися, Андрій дозволив собі новий дім. Він переїхав жити в Іспанію. Але у сезон змагань він летів у гори: працювати та кататися. Падіння навчили його головного: маршрут до мрії інколи починається зі смітника, на який хтось викинув криптогаманець.