Після останнього короткого повідомлення у ватцап, що вона помітила за собою стеження і чекає на нього у номері (тільки їм відомого готелю), Ірен зникла.
Маркус відкрив ноутбук, ще раз перечитав листи та повідомлення від Ірен, а потім занурився у вивчення транзакцій. Для світу криптовалют Tether був звичним фінансовим інструментом. Стейблкоїн USDT – криптовалюта, ціна якої прив’язана до долара США. Ним зручно розраховуватись, переводити кошти з біржі на біржу, зберігати кошти під час обвалів. Але Маркус, ще донедавна, трейдер, а нині приватний консультант з блокчейн-аналітики, знав: прикриваючись стабільністю великих криптобірж, роблять свої чорні справи, шахраї та часто ховаються небезпечні таємниці.
Хоча Tether існував у декількох блокчейнах, він переглядав лише пов’язані з Algorand, Bitcoin, Ethereum, Tron та Solana. Серед тисяч операцій він побачив дивні перекази. Великі суми USDT переводилися не на біржі, а на маловідомі смартконтракти, що маскувалися під DeFi-протоколи. Далі кошти розбивалися на дрібніші платежі та розтікалися по різних гаманцях, а тоді раптово зливалися у кілька вузлових адрес. Використовуючи аналіз графів, Маркус простежив шлях до маловідомої компанії на Мальті. Деякі адреси вели ще далі – в ОАЕ… Саме там, за ланцюжком криптовалютних переказів, могло ховатися те, що Ірен називала «тіньовим золотим резервом шахраїв».
Коли Маркус прилетів у Дубай і зустрівся з Ірен, то трошки здивувався. Хоча очі Ірен світилися тим самим, яскравим синім полум’ям, яке він досі пам’ятав – вона виглядала виснаженою та знервованою.
«Вони переслідують мене», - лише встигла сказати, як за дверима почувся звук важких кроків. Маркус зрозумів, що в аеропорті йому не здалося – за ним реально був «хвіст». Озброєні люди вже знали, що вони разом у номері готелю BVLGARI Resort Dubai. Вони з Ірен ледве втекли через пожежний вихід, злившись із натовпом туристів…
Коли вони прибули в штаб-квартиру видання, редактор, сивочолий чоловік під шістдесят, з щирою посмішкою зустрів їх та запропонував прохолодних напоїв.
«Я задоволений вашою роботою. Ви отримали докази. Дякую. Конкуренти тепер нам не конкуренти», - сказав він.
Маркус простягнув йому руку, привітався. Потім взяв стакан з мохіто, попрямував у куток кімнати, де стояло крісло, вмостився зручніше та задумався.
Його втягнула у цю справу Ірен. Колись вона була його коханкою, тепер – просто журналістка. Її остання стаття про компанію Tether, що напряму володіє золотом та зберігає 80 тон у власному сховищі, у Швейцарії – стала кісткою у горлі конкурентів.
Під час розслідування вони виявили, що ключові транзакції проходили вночі, у години найменшої активності трейдерів, аби загубитися у морі дрібних платежів. Ірен добула копії контрактів на поставки, оплачених USDT, а Маркус, за допомогою блокчейн-сканерів довів зв’язок між “чистими” адресами та кримінальними гаманцями.
Пазл склався швидко: Мальтійська компанія, прикриваючись стабільністю великих криптобірж, фактично перетворювалася на глобальний сейф, наповнений не лише доларами, а й криптовалютою, прихованою від очей інвесторів та регуляторів. Але чим глибше вони занурювалися у розслідування, тим більше тиску відчували. Сліди стеження, дзвінки з невідомих номерів, невідомі авто під готелями.
Раптом Маркус зрозумів – стара пристрасть спалахнула між ними знову. У його серці боролися два почуття: кохання й страх за майбутнє.