BTC
$0.00
0.00%
Кажуть, у старих районах Дубаю й досі пошепки згадують історію однієї пари — Марини та її цивільного чоловіка Олега. Приїхали вони в ОАЕ «підзаробити» на довірливих туристах: дрібні шахрайства в сфері криптоінвестицій, що приносять легкі гроші. А з часом Олег пішов далі — він почав «здавати в оренду» Марину забезпеченим чоловікам, ніби вона була частиною його бізнесу. Марині це подобалося і вона мовчала.
Одного разу, на черговій закритій вечірці, Олег приїхав забирати Марину, але в будинку стояла тиша. У вітальні нікого не було, але через прочинені двері спальні долинали звуки ляпасів і звуки, схожі на ті, що видають люди, коли проходять процедуру гастроскопії за допомогою ендоскопа.
Олег, удаючи байдужість, опустився на диван і увімкнув ігрову приставку. Аж раптом його погляд зачепився за журнальний столик: там лежали блокнот, закритий ноутбук, холодний криптогаманець і насипаний у купку білий порошок. Порошок його не цікавив.А от старий, потертий блокнот і гаманець — так.
Гаманець належав місцевому режисеру фільмів для дорослих, чиї статки важко було уявити. Відкривши його, Олег перегорнув кілька сторінок і раптом застиг. На одній із них була акуратно вписана seed phrase.
Озирнувшись довкола, він швидко вирвав цілий аркуш, схопив гаманець і заховав у кишеню шортів. Не чекаючи Марину, не питаючи, що відбувається за дверима спальні, він вискочив з будинку й зник у нічному повітрі Дубаю.
Звуки задушення у спальні стихли. У дверях з’явився невисокий, лисіючий чоловік — той самий режисер. Погляд його ковзнув по столу: блокнот розкритий, аркуш вирвано, криптогаманець зник. Обличчя чоловіка повільно спотворила похмура посмішка.
Вмикнувши ноутбук та переглянувши записи з камер відеоспостереження, він усе зрозумів. Взяв iPhone у руку та набрав номер Олега. Сумніви розвіялися, коли у слухавці прозвучала фраза: «Абонент поза зоною».
Минуло 3 роки. Одного ранку неподалік смітника знайшли жінку із зацькованими очима та ледь живу. Проте голодною вона не виглядала. Це була Марина.
Згодом, вже у лікарні, вона пошепки розповідала про стерильний напівтемний підвал, меблі та пристрої, прикручені до стелі й підлоги, про ланцюг, вмурований у стіну. Про те, як день там не відрізнявся від ночі. І про те, що вона ніколи не бачила в обличчя тих, хто приходив.
Латексні маски надійно приховували хтиві посмішки чоловіків-відвідувачів і жінок, за якими завжди тягнувся важкий шлейф недорогих парфумів. Але жодна інша деталь не могла сховатися від відеокамер у її рожевій кімнаті.
А Олег так і не з’явився на зв’язку. Його номер телефону більше не виходив у мережу. Не з’явився й той самий холодний гаманець, у якому лежали 990 біткоїнів.
У деяких кварталах Дубаю і зараз можна почути історії про чоловіка, який украв чужий гаманець, й про його дружину — жінку з зацькованими очима.