BTC
$0.00
0.00%
Перед «справою містера Фішера» Дом Кобб працював майже без сну. Його команда психоаналітиків виконує надзвичайно складне завдання – не вкрасти, а «інтегрувати» ідею в підсвідомість бізнесмена, щоб той згадав свій пароль до гаманця.
Він креслив схеми рівнів, моделював пастки підсвідомості. Але чим більше він занурювався у схеми, тим більше розумів – ця «місія» зовсім не схожа на попередні. Іван, замовник, поводився так, ніби приховував щось набагато більше, ніж корпоративний інтерес.
Перед першим тренувальним «зануренням у свідомість» піддослідного крипто-інвестора, Кобб попросив Марію створити простий, майже порожній простір: кімната, стіл, старий металевий сейф у кутку. Начебто - щоб перевірити реакцію Івана на втручання. Але щойно бізнесмен опинився у сні, проекції почали мерехтіти, ніби охороняючи щось невидиме.
Дом підійшов до сейфа – замка не було. Це означало, що сейф не створила Марія: він походив із власної підсвідомості Івана.
• Що ти приховуєш?,- заблокувавши свідомість бізнесмена від власних думок, подумав Кобб та легесенько торкнувся дверцят. Як не дивно, старий, сірий сейф відчинився сам.
Усередині лежав тонкий аркуш паперу з дванадцятьма англійськими словами, без сенсу між собою. Кобб миттєво впізнав структуру seed-фрази криптовалютного гаманця. Іван заховав її там, де, на його думку, не знайде ніхто і ніколи. Але Дом - дістався.
Коли всі прокинулись, Кобб відчув дивний тягар у грудях. Звісно, він не планував нічого красти. Він хотів домовитися, очистити своє ім’я та повернутися до дітей. Проте думка про те, що у підсвідомості Івана лежить «ключ» до цілого статку, до якого той втратив доступ – не давала спокою.
Уночі, вже сидячи перед своїм старим ноутбуком, у готельному номері, Дом відкрив криптогаманець Івана. Від суми крипти на рахунку у нього пересохло в роті, але переступить межу він не зміг.
Крадіжка ідей, втому числі, конкурентів – це не пряма робота корпоративного психоаналітика-гіпнотизера, але Дом, за окрему плату, часто практикував цю справу. Крадіжка ж грошей – уже кримінальний злочин. І це вже зовсім не про архітектуру рівнів, а про ту фразу-ключ до гаманця, яка все ще пульсувала в пам’яті. Іван, наче щось відчував – підозріло дивився на нього, але не ставив запитань.
У ніч перед «зануренням Дом ухвалив рішення: він використає seed-фразу лише після завершення місії, якщо Іван не дотримає слова. Це була його страховка. Кобб поклав аркуш паперу у внутрішню кишеню пальта, яке вдягав лише на спеціальні операції.
