
Я отримав ці записи випадково. Пожовклий, паперовий згорток передав мені знайомий лікар та сказав: «Це записи полковника. Він просив, щоб їх прочитав журналіст, коли його не стане».
Полковник, все своє життя, служив у секретній службі. У своїх записах він описував експеримент, який у 1980-х роках мав змінити світ. Йшлося про створення міжнародної цифрової валюти (сучасної крипти), яку сьогодні ми назвали б блокчейном, але на базі «біокомп’ютінгу».
Судячи з записів полковника: ідея була щоб інформація зберігалася у вигляді безперервного ланцюжка блоків, а кожен запис мав властивість незмінності. Отже, щоб ці дані неможливо було видалити або підробити без згоди всієї мережі. Головним обмеженням було стабільне довготривале утримання живих клітин нейронів.
Згодом, дослідники дадуть визначення схожому явищу – Synthetic Biological Intelligence (SBI). А для 80-х років це була майже фантастична технологія, яка споживала величезну кількість енергії. Навіть із сучасними системами життєзабезпечення ресурс роботи обмежений і потребує регулярного втручання операторів.
«Обчислювальна установка», яка мала обробляти складні математичні алгоритми, величезні масиви даних і підтверджувати блоки, споживала колосальні обсяги електрики. Крім того, процес блокчейну та опрацювання складних математичних алгоритмів потребували потужного охолодження. Саме тому експеримент вирішили проводити біля атомної станції.
Місцем, де розмістили військових науковців, стало «зразкове місто майбутнього» СРСР – Прип’ять. Його будували спеціально для працівників Чорнобильської АЕС. Середній вік мешканців становив лише близько 26 років, а населення перевищувало 49 тисяч. Місто розташовувалося всього за два кілометри від станції – ідеальне місце для проєкту. До того ж, інфраструктура вважалася однією з найкращих у країні.
Полковник керував експериментом зі збільшення потужності енергоблоку, щоб живити обчислювальну систему, яка вже почала формувати перші блоки даних – тогочасний прототип сучасної глобальної мережі транзакцій.
26 квітня 1986 року вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС — найбільша техногенна катастрофа в історії. У пожежі згоріло близько 95% обладнання та розробок. Усе негайно засекретили.
Прип’ять евакуювали за кілька днів. Майже п’ятдесят тисяч людей залишили місто назавжди. Сьогодні воно стоїть порожнім у зоні відчуження — місто-примара, де ще багато десятиліть не зможе відновитися життя через радіацію.
Остання коротка фраза у записах «Експеримент вийшов з-під контролю. Можливо, колись людство знову спробує створити таку систему».