Затонулу субмарину, яка досліджувала уламки пасажирського лайнера «Титанік», було знайдено. У пошуково-рятувальних операціях була задіяна водна та повітряна спеціальна технічна допомога США, Канади та Франції. Для усього світу це стало жахливою новиною, а для декого і особистою трагедією. А згодом, коли берегова охорона США підтвердила, що субмарину «Титан» знайдено і все свідчить про загибель екіпажу та пасажирів.
Та поки рятувальні кораблі та літаки США, Канади й Франції прочісували океан, Ашот стояв на причалі Сен-Джонса, тримаючи в руці фотографію Меланії – кохання всього його життя. Іншою рукою він скролив, у новенькому iPhone, аналітику про криптобіржі які роздають гроші українцям. Раптом, на очі йому потрапила новина The Washington Post. І тоді Ашот зрозумів, що вчасно зумів відговорити Меланію від авантюри з подожжю. Невелика вартість участі у експедиції складала лише 2.24 btc або 54.05 ETH (250 тисяч доларів за людину) та приманювала всіх, хто шукав гострих відчуттів. Отже, для Меланії купити квиток у цю експедицію, взагалі не становило великих проблем. Але в останній момент її замінив француз.
В новині йшлося, що «Втрата структурної цілісності корпусу призвело до миттєвої загибелі всіх людей, які перебували на борту апарату «Титан». Загинули усі п'ятеро пасажирів: бізнесмен-мільярдер і дослідник Хеміш Гардінг, бізнесмен Шахзада Давуд і його син Сулеман, французький дослідник Поль-Анрі Наржоле, і сам виконавчий директор OceanGate Стоктон Раш. Сім'я 77-річного французького дослідника-мореплавця Поль-Анрі Наржоле звинувачує компанію у недбалості, що призвела до смерті всіх п'яти людей на борту та вже подала позов на $50 млн., де звинувачує компанію OceanGate у грубій недбалості».
Ашот знав, що Меланія була дотична до організаторів підводної експедиції та пасажирів «Титана». Він знав, що після великої статті про те, як та які політичні особи приховано інвестували криптовалюту в цей проект, її метою було написати інший великий матеріал. Правду про небезпеки туристичних експедицій до «Титаніка».
Лише заради Меланії він, взагалі, грає у цю небезпечну гру. Але востаннє вони з нею говорили телефоном, коли підводний апарат ще мав зв’язок із «Полярним принцом».
Ашот почав, вчергове, переглядати докази: імена, рахунки переказів, пов’язані з OceanGate, повідомлення з натяками на ризики, які офіційно замовчували. Анонімні повідомлення про технічні несправності – занадто багато дрібниць які призвели до цієї аварії. Занадто багато дрібниць не вкладалися у звичайну картину. До того ж, колишній інженер компанії, зізнався: невідомий інвестор наполягав на виході субмарини з порту попри усі попередження та тиснув на людей. Попри те, що певні датчики тиску показували критичні відхилення, рішення зупинити експедицію не ухвалили. І це мало елементи міжнародної змови. Але питання, звичайно, в іншому: чи кінець цієї історії буде вироком для винних?