BTC
$0.00
0.00%
Туреччину омивають чотири моря: на півночі – Чорне, на півдні – Середземне море, а на заході – Мармурове та Егейське. Кожне з цих морів має свої унікальні характеристики та клімат, що створює безліч можливостей для відпочинку. І це зіграло дуже злий з жарт з мандрівниками, котрим подобаються подорожі наодинці з морським вітром посеред хвиль.
У великих портах чотирьох морів почали ходити чутки, від яких мороз біг поза шкірою. Спершу все здавалося випадковістю: то зникала якась яхта, то катер знаходили розбитим на кам’янистих рифах. Але згодом таких дивних збігів стало занадто багато. І щоразу, коли берегова охорона та поліція бралася за розслідування, з’ясовувалися дивні обставини: усі, без виключення, власники цих суден користувалися криптовалютними біржами. Щоразу, переказувалася одна й та ж сума в криптовалюті, а останні транзакції були здійснені з портових точок Wi-Fi. Слідчі задавалися питанням: Чи могли ці всі логіни, паролі, гаманці бути скомпрометовані й яким чином?
Ці гроші дивним чином не розсіювалися між різними рахунками, а йшли одним і тим же маршрутом. Частіше це були перекази у 0,5 BTC. Рідше – в ETH або SOL. Але завжди транзакції були еквівалентні сумі 50 тисяч. Отже, на випадковий збіг це було не схоже.
А потім з’явилося ім’я – лоцман Кемаль Спорель. Справжній морський вовк, легенда місцевих портів, він знав усі течії кожного проливу між морями та кожен прихований риф. Хоча, у свої 45 років, він несподівано пішов із великої навігації, але завжди брався за виконання приватних замовлень. Він водив катери, яхти та інші невеликі туристичні човни вузькими протоками. Показував короткі, безпечні маршрути між морями і при цьому розповідав цікаві історії.
Про Спореля говорили, що він на старості років вирішив розбагатіти, займаючись приватною практикою. Йому довіряли беззастережно – хто ж підозрюватиме старого лоцмана, який все своє життя рятував людей під час штормів?
Та майже всі кораблі, яким він прокладав маршрути останнім часом, знаходили напівзруйнованими у районах, де повно акул. І кожен, хто хоч раз бачив цього лоцмана, опинявся у дивних, на межі смерті, ситуаціях. Ті, хто все ж вижив, ставали мовчазними та уникали розмов. Єдиний, хто заговорив, був італійський яхтсмен-любитель Лоренцо Еспозіто. Через півроку після аварії його яхти він прийшов у поліцію і розповів історію, від якої кров охолола в жилах.
Наступного дня Лоренцо знайшли мертвим у каюті свого новенького катеру. А згодом почали надходити нові свідчення від тих, хто працював у портах. Паралельно поліція з’ясувала моторошну деталь: у всіх капітанів, які зверталися до послуг лоцмана Спореля, після аварій відбувалася ідентична транзакція. Завжди один і той самий гаманець-одержувач, завжди одна й та сама сума. І що дивніше – криптогаманець належав людині, яка померла 13 років тому.
Одне відомо напевне: щоразу, коли надійде сповіщення про нову транзакцію на 0,5 Bitcoin, у глибині моря лунає глухий звук, неначе хтось стукає зсередини трюму і починають свій смертельний танок акули.
