
У тісній кімнатці старого будинку все ще пахло воском з свічок, які згоріли. Антоніна сиділа біля вікна й дивилася на підвіконня. На ньому тулилися одне до одного горщики з фіалками та півлітрова баночка з кущиком красули. Тепер ц я красула –"грошове дерево" було єдиним, що залишилося їй від батька. Його смерть перевернула все її життя, але найбільше боліло не те, що вона залишилася без дому, грошей, та нареченого. Те, що поруч була сестра, котра відвернулася від Антоніни у такий момент, ще більше посилювало душевні страждання. Хоча сестра завжди здавалася їй близькою та рідною - все змінилося в один момент, коли Антоніна упіймала Ірину та свого нареченого у душі. І той день вона запам'ятає на все життя.
В той день, вона приїхала з інституту, після захисту дипломної роботи "Криптографія та криптовалюта. Управління апаратним забезпеченням", вона виявила, що ворота знеструмлено, а хвіртку замкнено на ключ, з внутрішньої сторони. Антоніна вирішила зателефонувати сестрі Ірині, адже та мала бути сьогодні вдома, але на дзвінки ніхто не відповідав. Ніяких результатів не дали і дзвінки до свого нареченого Михайла, котрий вже тиждень, як приїхав у відпустку та жив у гостьовому будиночку, на території обійстя.
Антоніна вирішила зайти через чорний вхід. Тим паче, що там не було ніяких електронних замків, а ворота відчинялися за допомогою звичайного ключа. Коли вона увійшла у будинок і почула шум води з ванної кімнати, навіть уявити не могла, що вона побачить сестру та Михайла...
Коли настав день похорону на сільському кладовищі, Антоніна побачила холод у очах сестри і зрозуміла: вони тепер по різні боки. Сестра без вагань підписала папери, які залишили всю спадщину мачусі, а Антоніна опинилася ні з чим. Єдине, що вона забрала із дому, були горщики з фіалками та "грошове дерево" у баночці.
У перші тижні після похорону Антоніна почувалася розгубленою. Але згодом вона вирішила, все ж таки, пересадити саджанець у горщик, який привіз покійний батько, як подарунок. Вона розпакувала коробку та побачила порцелянову ємність, а в всередині неї - згорток. У згортку була флешка і клаптик паперу з написом: "Не вір тим, хто називає себе родиною, але шукає лише вигоди. Справжній скарб — у криптовалюті. Етеріум збереже твоє майбутнє".
Наступного дня вона під’єднала флешку до старенького ноутбука і на екрані висвітився доступ до гаманця. Її подих збився, коли вона побачила баланс — 250 тисяч доларів в етеріумі. Антоніна сиділа, не вірячи власним очам. Серце її шалено калатало. Усе дитинство, проведене поруч із сестрою, зруйнувалося в одну мить після смерті батька. В ту саму мить, коли та обрала гроші замість кровної близькості. І ось тепер, криптовалюта Ethereum, що була захована батьком у порцеляновому горщику, ставала новим фундаментом її життя.
Вона дивилася на темне небо й думала, що справжні скарби не завжди зберігаються в сейфах чи паперах. У голові спалахували образи: сестра з холодною усмішкою, мачуха з хриплим голосом, і батьків погляд, сповнений любові. Вона розуміла: це не просто гроші. Це був його спосіб захистити молодшу доньку. І тепер перед нею відкривалося нове життя.